Моральність у суспільному житті

Ще Арістотель у далекі часи свого життя зробив визначення, що людина є істотою суспільною. Спостерігаючи за людьми ми можемо зробити висновок, що Арістотель був правий. Проходять роки, тисячоліття міняється навколишнє середовище та умови життя, але людина як і сотні тисячі років тому потребує інших людей, спільноти, спілкування, тому що як відомо ніщо не може замінити живого слова та справжніх суспільних відносин. 

Проповідь у день пам'яті святителя Миколая

«Радуйся священна голово, дім чистих добродійств, Божественного священства правило, пастирю великий» 

(1-а стихира на стиховні) 

Православний, і не тільки народ з особливим осердям шанує великого угодника Божого святителя Миколая. Майже дві тисячі років віддаляють нас від того часу коли жив Святитель, але пам’ять про нього жива завжди в серцях християн. Хто з нас не звертався до нього з молитвою в життєвих випробовуваннях, взиваючи до його небесного заступництва. 

Проповідь на 28-му неділю по П'ятидесятниці

Великий проповідник покаяння, ревний виконавець заповідей Господніх святий Серафим Саровський сказав такі слова: «Збирай смирення, і навколо тебе спасуться тисячі». А Господь звертаючись до апостолів, а в лиці апостолів до кожного з нас закликає: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем». І дальше Господь вказує тим хто збирав смирення і лагідність, що вони здобудуть спокій для своїх душ.

Проповідь в день пам’яті св. вмц. Варвари

Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна! 

Сьогодні свята Православна Церква святкує молитовну пам’ять святої великомучениці Варвари. 

За царювання імператора Максиміана у фінікійському місті Іліополі жив багатий і знатний чоловік Діоскор. Дружина його померла, і він сам виховував свою єдину дочку Варвару. Будучи переконаним язичником, оберігав свою улюбленицю від впливу християн. Та юна Варвара перейнялася думкою про те, що має бути єдиний Творець всесвіту. Її світлий розум відкидав могутність богів язичників, творіння рук людських, а чутливе серце її шукало невідомого Бога.

Проповідь в день пам’яті св. ап. Андрія Первозванного

«Апостоле Первозванний, брате Первоверховного, Андрію, – Владиці всіх молися, щоб послав мир усьому світові і душам нашим велику милість» 

(Тропар святому). 

Дорогі брати і сестри, вдумаймося, який сьогодні знаменний день! Сьогодні ми прославляємо святого апостола Андрія, який був першим покликаний Самим Христом Спасителем для служіння. Ми радіємо тому, що первозванний Апостол виступив з проповіддю христової віри на території нашої Батьківщини, зокрема на Дніпрі, де внаслідок був збудований Київ і звідси на всю тодішню Київську Русь засяяло яскраве сонце Христової віри. 

Проповідь на 27-у неділю після П'ятидесятниці

«Цю жінку, дочку Авраама, що сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цього вузла звільнити в суботній день?» (Лк.13.16). 

Коли ж звільнено її із сата­нинської неволі, «вона зараз же випросталася і почала прослав­ляти Бога. Це поневолення зга­даної особи було абсолютним: вона на цілих 18 років заніміла у справедливому щодо Бога-Творця чині — прославляти Його всією своєю істотою, сотворе­ною на «образ Божий». Кожна людина мусить у якійсь мірі пройти через це дошкульне са­танинське передсмертне зну­щання, бо кожний її гріх є ре­альною угодою людини зі сата­ною — противитися волі Господ­ній. У різних ступенях цієї угоди враховано інтереси обох сторін, а результатом цього є менше чи більше терпіння та повне чи не­повне поневолення людини са­таною.

Проповідь в день пам’яті великомучениці Катерини

«Дивний Бог у святих своїх»

Сьогодні, дорогі браття і сестри, свята Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини. Молода дівчина, багатого і знатного роду, незвичайна красуня, вона мала, всі можливості розраховувати на те, що називається «успіх у житті». Багато було претендентів її руки - їх залучали її знатність, і багатство, і її дивовижна краса, але всі вони отримували відмову. А з її житія ми знаємо, що її чудовим чином, в неодноразових видіннях закликав до Себе Сам Господь Ісус Христос. А коли Він на її дівочу руку надів перстень і сказав: «Не знай жениха земного», - тоді вона вся цілком спрямувалася до Небесного Нареченого і була готова за Нього перетерпіти будь-яку муку і смерть. В її житії описуються страшні муки, які й уявити собі страшно людині, а юна діва витерпіла їх не тільки покірно, але і радіючи, що може вона довести своєму коханому Нареченому любов і вірність. Який зворушливий приклад! Знатність, багатство, молодість і краса – все принесено в жертву заради Господа Спасителя.

Проповідь на Введення в храм Пресвятої Богородиці

В кожне своє свято дорогі браття і сестри, Свята Церква прославляє Пречисту Богоматір. Все преславно і неосяжно в житті Богородиці. Славне і дивне її зачаття, преславне Її різдво, чудесне і неосяжне Її входження у Святеє Святих. Воно перевищує не тільки людський розум, але і Ангельський, про це оспівує свята Церква у святкових піснеспівах.

Проповідь на 26-ту неділю по П'ятидесятниці

Сьогоднішнє Євангліє знову показує нам, як Господь проповідує багатотисячному натовпу людей, наставляючи та просвіщаючи їх в істині Божій, даючи зрозуміти, що Він – той Месія котрого очікували старозавітні праведники і весь єврейський народ, через котрого прийде спасіння – світло всьому світові. Господь попереджає, що немає спасіння лицемірам, прелюбодійникам, бо життя людини не залежить від розмаїтості життя, розмаїтість не робить життя, ані довшим, ані щасливішим, але ще коротшим і неспокійним через розкішність та турботи. Наочним прикладом є сьогоднішня притча Христа про багача.

Отрута на тарілці

До написання цієї статті мене спонукав перегляд по телебаченні передачі із назвою "Що ми їмо?". Автори цієї передачі виявили, що основна маса сучасних продуктів харчування містить шкідливі для людського організму добавки та компоненти. Особливо вразив мене епізод у якому автори передачі купили у одному з кіосків з приготування швидкої їжі так звані біляші і спробували нагодувати ними приблудних собак. Собаки понюхавши і навіть не торкнувшись запропонованої їжі відійшли убік, зрештою ці пиріжки з'їли ворони.

У якому випадку слід подавати нам милість?

ЧИ ЗАВЖДИ подана нами милостиня принесе користь нашому ближньому? Адже на жаль, серед жебраків, наших ближніх, в й такі люди, які будуть використовувати зібрану милостиню на випивку або для задоволення інших своїх гріховних по­треб. Підтвердженням правоти цієї думки є слова блаженного Августина, який говорив про те, що не всяке прохання слід виконувати. При цьому блаженний Августин вказував на те, що Йосип не зобов'язаний був виконувати любовні вимо­ги дружини Пантефрія. Або Сусанна не повинна була виконувати прохання іудейських старців, пов'язаних з любовними домаганнями. 

Поради оптинського старця Мойсея

Якщо змилосердитеся над кимсь ко­лись — за це помилувані будете.

Якщо постраждаєте з тим, хто страждає (небагато, здається, це є), — до мучеників зарахуєтеся.

Якщо простите тому, хто ображає, і за це не тільки всі гріхи ваші простяться, але дочкою чи сином Отця Небесного будете.

Якщо помолишся від серця про спасіння, хоч і небагато, спасешся.

Якщо дорікнеш собі, обвинуватиш та засудиш себе перед Богом за гріхи, які відчуває совість, і за це виправданим будеш.

Якщо сповідуєш гріхи свої перед Бо­гом, за це вам прощення і винагорода. Якщо пошкодуєш за гріхи або розчу­лишся, або заплачеш, або зітхнеш, зітхання твоє не втаїться від Нього: "Не таїться бо від Нього,— каже св. Симеон,— сльоза, ані сльози якась ча­стина". А св. Золотоуст каже, що якщо пошкодуєш за гріхи, то використає це для твого спасіння.

Проповідь на 25-ту неділю після П'ятидесятниці

Милосердний самарянин – взірець любові ближнього 

Дорогі брати і милі сестри, як ми знаємо вся Христова Благовість посідає ключову позицію у християнській вірі основана на «любові». 

Кожним своїм прикладом із свого життя Господь Ісус Христос показує нам свою любов та милосердя до ближніх, які Його оточували. Він милосердиться і оздоровлює кривих, сліпих, прокажених. З любові і милосердя до ближнього Господь Ісус Христос воскрешає із мертвих сина одинака Наїнської вдови, воскрешає по чотирьох днях померлого Лазаря в якого вже почало розкладатися тіло. 

Проповідь на Архистратига Михаїла

Сьогодні у день пам’яті архистратига Божого Михаїла та інших сил безтілесних ми спробуємо висвітлити правильне розуміння про ангелів, адже навіть люди, належні до Церкви, дуже часто, інтерпретуючи термін «ангел», надають йому невідповід­ного, спотвореного змісту. Дуже часто неодноразово доводиться чути слова «ангельський образ», «ангельські очі». Вживання слова «ангел» без розуміння його глибинної суті лише шкодить правдивій вірі, бо ж чиєсь святе переконання в існуванні безтілесних істот нара­жається на небезпеку бути потрактованим як анахронізм або плід нездорової уяви.

Проповідь на 24-ту неділю після П'ятидесятниці

Земне життя Господа нашого Ісуса Христа найбільше зв’язане з трьома місцевостями Святої Землі, які до сьогоднішнього дня залишилися великими містами і користуються великою пошаною всього християнського світу – Вифлиєм, Назарет і Єрусалим. 

Проповідь на 23-тю неділю після П'ятидесятниці

У сьогоднішню неділю євангелист Лука пригадує нам дорогі брати і сестри чудесне оздоровлення нещасного чоловіка, якого опанували злі духи. Гадаринські люди боялися цього біснуватого, який одягався в лахміття, не жив у хаті, а блукав полями-лісами, а найчастіше на цвинтарі поміж гробами знаходив собі пристановище. Дико накидався він на людей, тому вже здалека обминали його. 

Проповідь у день пам'яті Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці

Сьогодні 10 листопада Свята Православна Церква молитовно вшановує пам'ять однієї з славних ісповідниць Христових святої мучениці Параскеви. Свята Параскева народилася у ІІІ ст. в Іконії (тепер м. Конья у центральній частині району Анталія – південь Туреччини), в родині заможних і благочестивих християн, які з особливою повагою ставились до дня страстей Господніх – п’ятниці. Отож, коли сім’ї Господь послав у цей день доньку, то й назвали її Параскевою, що в перекладі з грецької означає п’ятниця.

Проповідь у день пам'яті Святого Великомученика Димитрія Солунського

Напевно кожна людина собі уявляє Бога, Небо, рай як щось радісне, приємне, щасливе, піднесене. Кожен з нас хоче, перебуваючи у Церкві Христовій, перебувати у щасливості, в опіці Божій, відчувати постійну допомогу від Бога у своєму життю. Бути, ніби маленькою дитиною під опікою могутнього Батька і Матері. 

Проповідь на 22-гу неділю. Про забаву і християнську мораль.

«Один чоловік був багатий, одягався в порфиру та віссон і забавлявся кожного дня розкішно» (Лк..16.19). 

У двадцять другу неділю по зісланні Святого Духа Свята Церква пропонує нашій увазі притчу про багача і Лазаря. Притча розповідає про заможного чоловіка, що одягався в дорогі шати, безжурно веду­чи розгульне життя, а про свою душу не дбав. І таке життя завело його до пекла. На противагу цьому чоловікові Євангеліє змальовує постать убогого Лазаря, «що лежав перед його воротами, цілий у ранах. Бажав насититися окрушинами, що падали зі стола багатого, тільки пси приходили і лизали його рани» (Лк.16.20-21). За це життя, повне терпіння, нагородив його Господь вічним щастям на небі. 

Проповідь у Димитрівську поминальну суботу

Возлюблені у Христі брати і сестри, сьогодні в Димитрівську суботу, як і в інші поминальні дні, підчас богослужіння з особливою силою відчувається зв'язок між живучими і тими нашими рідними і близькими, хто відійшов у вічне життя і за яких ми молимося. Правдивий християнин серцем відчуває молитовну присутність дорогої людини, усвідомлюючи, як глибоко зв’язані живі та померлі, які нерозривні нитки любові. Всі ми єдині у Христі Ісусі (Гал.3.18) – говорить апостол Павло.

Роздуми на передодні доленосного вибору українців

Наближається день коли кожен свідомий українець у виборчій кабінці через голосування має право визначити склад вищого законодавчого органу нашої держави на наступні п’ять років.

Проповідь на 21-у неділю по Пятидесятниці

       Який дивний світ, яка прекрасна природа, який великий Той Хто все це створив! Дивишся на всю ту красу і дивуєшся тій безмірній любові, котру Господь нам грішним і недостойним призначив.

Проповідь в 20-ту неділю після Пятидесятниці

«Як наблизились до воріт  міста,  виносили  померлого»  (Лк.8.12).

        Кожна людина у світі дійшовши до повноти розуму, приходить до висновку, що життя і смерть це два супутники людства протягом усієї історії його існування. Людині дуже важко визначити, що є важливіше: хвилина народження чи мить смерті, тощо одне і друге дане нам незалежно від нашого бажання. Всі ми з вами дорогі в Христі брати і сестри усвідомлюємо, що раз народившись, людина мусить померти, нерідко так і не усвідомивши, для чого вона жила, у чому був сенс її існування тут на землі. З цього приводу блаженний Августин писав: «Починаєш подорож — не знаєш, як вона пове­деться; шукаєш жінку — не знаєш, чи знайдеш; сподіваєшся дітей — не знаєш, чи прийдуть на світ. Усе перед нами закрите і непевне — тільки одна смерть є певна».

Слово яке може зцілювати

     У громадському транс­порті та магазинах, на вулиці, роботі та вдома, як і будь-якому іншому місці, можна почути лише одне — постійне незадоволення чимось, безконечні нарікання та скарги. Ось саме ця наша негативна звичка є однією з основних причин усіляких бід. Комусь не подобається наша молодь, хтось має безліч пре­тензій до керівництва на ро­боті, інші — до влади, є й такі, які із задоволенням поміняли би все і всіх… Правда, тільки не себе.

Проповідь на Покров пресвятої Богородиці

«Діва нині стоїть в церкві із ликами святих невидимо молиться за нас Богу. Ангели з святителями поклоняються, апостоли ж з пророками радуються, бо за нас Богородиця благає Предвічного Бога» (Кондак на свято Покрови Божої Матері).

"Щастя..."

І в житті буває все так як ти хочеш,

Збуваються мрії, хоч ти в них не віриш,

і світлими здаються темнії ночі,

Відкритими раніше закритії двері.

І ранок зустрічає променями сонця

По радіо чути улюблену пісню,

В душі замість холоду царює літо,

І чути як бється невпинно серце.

Й осінь насправді не страшна зовсім

І все лише тому, що ти знаєш

Яка ж це радість, яке це щастя

Коли хтось чекає, і просто кохає...

P.S...13.09...Твоя...=*

© Світлана Баран

Бородьба

Боже, який я грішний,

пропасть та пустота,

яке це треба мати терпіння,

аби невпадать в це щодня.

Спокуса супроводжує повсюди,

диктує устав гріховних ідей,

лиш варто задуматись про чудо,

як вже в полоні павукових сітей.

І знаєш не варто, а повторюєш знову,

а потім сльози і щира молитва Богу,

аби відвернув усю цю спокусу,

дав сили боротись з гріхами люду. 

© Ведміцький Володимир.

Тимчасовість

Бувають дні коли він злий,

бувають і не дуже,

на серці камінь, в душі свист,

сповідь минулого...

Нечестя людей і їхній світ,

пероджує краплину, яку океан порівнює

немов як "золоту частину".

Бува як дощ краплина ллється,

з неба на землю,

а там бється, висиха і добра не зна.

Бува як айзберг в океані,кораблі топить,

а бува як ілюзія в пустелі,

колодязем марить,

бо що погане то не добре,

всі то знають...

Увага!

Блог створено з метою подання матеріалів які не публікуються на сайті у зв'язку із виникненням труднощів у налаштуванні сайту.

Як тільки проблему буде вирішено, всі статті перенесуть у архів сайту: www.goodpublications.org.ua

Вибачте за тимчасові труднощі. 

З повагою адміністрація проекту: www.goodpublications.org.ua