"Щастя..."

І в житті буває все так як ти хочеш,

Збуваються мрії, хоч ти в них не віриш,

і світлими здаються темнії ночі,

Відкритими раніше закритії двері.

І ранок зустрічає променями сонця

По радіо чути улюблену пісню,

В душі замість холоду царює літо,

І чути як бється невпинно серце.

Й осінь насправді не страшна зовсім

І все лише тому, що ти знаєш

Яка ж це радість, яке це щастя

Коли хтось чекає, і просто кохає...

P.S...13.09...Твоя...=*

© Світлана Баран

Бородьба

Боже, який я грішний,

пропасть та пустота,

яке це треба мати терпіння,

аби невпадать в це щодня.

Спокуса супроводжує повсюди,

диктує устав гріховних ідей,

лиш варто задуматись про чудо,

як вже в полоні павукових сітей.

І знаєш не варто, а повторюєш знову,

а потім сльози і щира молитва Богу,

аби відвернув усю цю спокусу,

дав сили боротись з гріхами люду. 

© Ведміцький Володимир.

Тимчасовість

Бувають дні коли він злий,

бувають і не дуже,

на серці камінь, в душі свист,

сповідь минулого...

Нечестя людей і їхній світ,

пероджує краплину, яку океан порівнює

немов як "золоту частину".

Бува як дощ краплина ллється,

з неба на землю,

а там бється, висиха і добра не зна.

Бува як айзберг в океані,кораблі топить,

а бува як ілюзія в пустелі,

колодязем марить,

бо що погане то не добре,

всі то знають...

Увага!

Блог створено з метою подання матеріалів які не публікуються на сайті у зв'язку із виникненням труднощів у налаштуванні сайту.

Як тільки проблему буде вирішено, всі статті перенесуть у архів сайту: www.goodpublications.org.ua

Вибачте за тимчасові труднощі. 

З повагою адміністрація проекту: www.goodpublications.org.ua