Глиняні таблички, камінь, кістка, дерево, шкіра, різні метали, черепки (остраконах), папірус і пергамен – все це вживалося в давнину в якості матеріалів для письма. З перерахованих матеріалів інтерес для дослідника Нового Завіту представляють, головним чином, останні два, оскільки майже всі новозавітні рукописи написані на папірусі або на пергаменті.
Виробництво папірусу процвітало в Єгипті, що пояснюється великою кількістю очерету, що росте на мілководді в дельті Нілу 2 . Стовбур цієї рослини (довжиною від 3 до 5 м і завтовшки з людською рукою), трикутний в поперечному перерізі, розрізали на шматки завдовжки близько 30 см. Кожен шматок розщеплювали вздовж, і серцевину розрізали на тонкі смужки. Шар таких смужок розміщували на рівній плоскій поверхні, розташовуючи всі волокна в одному напрямку. Зверху накладали другий шар, в якому волокна йшли поперек нижнього шару. Потім обидва шари спресовуються разом так, щоб вийшов однорідний матеріал, який, будучи в наші дні настільки крихким, що може перетворитися на пил, колись по міцності майже не поступався гарному папері.
Виробництво пергамента як матеріал для письма також має цікаву історію. Згідно з Плінієм Старшим ("Природна історія", XIII, 21 і далі.), Євмен, цар Пергама, міста в Мизии в Малій Азії, був першим, хто почав виготовляти та використовувати пергамент. Цей цар (ймовірно, це був Євмен II, який правив з 197 по 159 р до Р. Х.) хотів заснувати в своєму місті бібліотеку, яка могла б змагатися зі знаменитою Олександрійською бібліотекою. Таке прагнення довелося не до вподоби Птолемею Єгипетському (можливо, мається на увазі Птолемей Єпіфан, 205 – 182 рр. до Р. Х.), і він негайно наклав заборону на експорт папірусу з Єгипту. Саме ця заборона і змусило Євмена почати виробництво пергамента, який отримав грецька назва περγαμηνή по імені місця свого походження. Що б ми не думали про цю історію (насправді шкіра вживалася для письма задовго до Євмена), суть її, ймовірно, недалека від істини, а саме: в Пергамі робили пергамент високої якості, і місто прославилося виробництвом і поставками цього матеріалу для письма, так що в кінцевому підсумку сам продукт стали називати по імені міста.
Пергамент виготовлявся зі шкіри великої рогатої худоби, овець, кіз, антилоп, головним чином молодих тварин. Після зшкрябування шерсті шкіру мили, розгладжували пемзою і натирали крейдою. Деякі розкішні рукописи, згідно блаженному Ієронімові, не схвалюють таку марнотратність, були зроблені з пергамента, пофарбованого в пурпурний колір, а писали на ньому золотим і срібним чорнилом. Звичайні рукописи писалися за допомогою чорних або коричневих чорнила, мали барвисті заголовки та ініціали, виконані синіми, жовтими або найчастіше червоним чорнилом. Звідси походить слово "рубрика" (лат. Ruber - "червоний").
Пергамент був в широкому вжитку аж до пізнього Середньовіччя. А потім при виготовленні книг перевагу стали віддавати папери, привезеної до Європи з Китаю арабськими купцями і незабаром витіснили з ужитку інші матеріали.
Немає коментарів:
Дописати коментар